Новини



Хто їх рахував ті пройдені тисячі кілометрів?

У минулому трудові династії — приклад досить поширений.

Воїн-інтернаціоналіст із Рябіївки, що на Волочищині, Сергій Шальнов намагається не згадувати про Афганістан, проте сповнені пекла дні, а ще  побратими, вперто не полишають пам’ять.


Спілкуючись із Анатолієм МИХАЙЛЮКОМ на різні теми за чашкою прохолодного чаю (дуже доречного у літню спеку), важко було не помітити, як уникає він розповіді про себе.


І що вже за вдача така?

Просторий зал бібліотеки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії був ущерть заповнений: члени ОО НСПУ, працівники обласного літературного музею та педагогічної академії провели захід, приурочений пам’яті поета Миколи Федунця «Ти … Словом став, якому жить».

Пам’ять про героя з Хмельниччини, комбата 72 окремої механізованої бригади Андрія Жука, увічнили в камені неподалік Волновахи.

«Найкраще у світі місце – безсумнівно, моє село.

Із цим, погодьтеся, і не посперечаєшся.

Можна десятки разів нарікати на те, що жертвуєш вихідними, а то й відпусткою, що матеріал «не йде», або ж переживання за видрукуване розрослися до розмірів величезної гори і ти котрий день, тиждень не маєш спокою… І попри це ти сотні й тисячі разів подякуєш долі за професію, в якій знайшов себе, яку на жодну іншу не проміняєш.

Поповецький сільський голова Алла Сістук нещодавно святкувала свій ювілей.


Людина, яка не байдужа до навколишньої краси, закохана у квіти, обов’язково наділена душевною красою.


Днями колективу нашої газети випала велика честь — привітати вірних своїх читачів з бурштиновим весіллям.

або Як орден Слави знайшов свого героя
У травневі дні, перед святкуванням чергової річниці  Великої Перемоги над фашизмом, особливо багато спогадів.


Найстрашнішим і найскладнішим випробуванням покоління, до якого належить і Олександр Семенович Момот, була Друга світова війна – лихоліття, що гострим лезом пройшлося по долі мільйонів українців, відбираючи рідних, позбавляючи життя, сіючи горе.

Коли слухаємо розповідь Марії Антонівни Долішної про її життя, то не віриться, що стільки різних випробувань може випасти на долю однієї людини, адже найскладніші періоди історії не лише поставали перед її очима, їх сповна довелося відчути і пережити.


Немає у всьому білому світі кращого слова як «мама».



Зельман Абрамович Єлевич народився в 1923 році у Проскурові, в 1940-му вступив у Київське вище військове училище зв’язку, яке на початку війни евакуювали в Красноярськ.


 Його очі бачили сотні битв, а руки робили тисячі пострілів.


В Деражнянському центральному відділенні поштового зв’язку направду працюють найкращі.